скасувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	скасува́в	скасу́ю	—
Ти	скасува́в скасува́ла	скасу́єш	скасу́й
Він Вона Воно	скасува́в скасува́ла скасува́ло	скасу́є	—
Ми	скасува́ли	скасу́єм(о)	скасу́ймо
Ви	скасува́ли	скасу́єте	скасу́йте
Вони	скасува́ли	скасу́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Пас. дієприкм.	скасо́ваний
Безос. форма	скасо́вано

ска-су-ва́-ти

Дієслово, доконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка). Відповідне дієслово недоконаного виду — касува́ти.

Префікс: с-; корінь: -кас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти ^{[Полюга, 2009]}.

Вимова

• • МФА: [skɐsʊˈu̯ɑte] 
• УФ: [скасува́ти^е]

Семантичні властивості

Значення

1. визнати, оголосити що-небудь недійсним, незаконним ◆  — І що ж вони [люди] гомонять? — аж перехиляється [Василина] через тин, начеб вона вперше чує розмови про землю. — І що викупне цар скасував, і що від панів відріжуть ниви. Михайло Стельмах, «Хліб і сіль», 1959 р. [СУМ-11]
2. те ж саме, що ліквідувати ◆ [Василь:] Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних. Панас Мирний, «У черницях», 1884 р. [СУМ-11] ◆  — А я думаю, — сказав один старий чоловік, — що коли наш пан такий дуже «постемповець» [передовий], […] то нехай би і коршму свою скасував, і горівки зовсім не курив. І. Я. Франко, «Іригація», 1880-ті рр. [СУМ-11] ◆ Хлоп! А хлопів не можна брати до цеху. Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову. З. П. Тулуб, «Людолови», 1934—1937 рр. [СУМ-11]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: касування, скасування дієслова: касувати (касуватися), скасуватися дієприкметники: касований, скасований дієприслівники: касувавши (касувавшись), касуючи (касуючись), скасувавши (скасувавшись)

Етимологія

Утворено за допомогою префіксу с- від касувати, далі від пол. kasować «анулювати», звідки також пішли рос. касси́ровать, ст. скассова́ть, білор. касава́ць чеськ. kasírovati, словац. kasírovatʼ, болг. касѝрам, сербохорв. каси́рати, словен. kasírati. — Походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo «я позбавлений, не маю» (‹*caseo), спорідненим з лат. castro «підрізую», санскр. शासति śásati «ріже», праслов. *kosa, *česati, укр. коса́, чеса́ти. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 6: У — Я / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: отмени́ть (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: скасувати