сеньйорита
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сеньйори́та | сеньйори́ти |
Р. | сеньйори́ти | сеньйори́т |
Д. | сеньйори́ті | сеньйори́там |
З. | сеньйори́ту | сеньйори́т |
Ор. | сеньйори́тою | сеньйори́тами |
М. | сеньйори́ті | сеньйори́тах |
Кл. | сеньйори́то | сеньйори́ти |
сень-йо-ри́-та
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сеньйор-; суфікс: -ит; закінчення: -а.
Вимова
ред.- УФ: [сеин`йори́та]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ввічливе називання, звертання до дівчини в Іспанії та деяких інших країнах ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Сеньйорита // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ