святильник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | святи́льник | святи́льники |
Р. | святи́льника | святи́льників |
Д. | святи́льнику святи́льникові |
святи́льникам |
З. | святи́льник | святи́льники |
Ор. | святи́льником | святи́льниками |
М. | на/в святи́льнику | на/в святи́льниках |
Кл. | святи́льнику* | святи́льники* |
святи́льник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -свят-; суфікси: -ильн-ик.
Вимова ред.
- МФА : [sʲʋʲɐtelʲnek] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- кошик, у якому носять святити продукти на Великдень. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |