кошик
Українська ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ко́шик | ко́шики |
| Р. | ко́шика | ко́шиків |
| Д. | ко́шику ко́шикові |
ко́шикам |
| З. | ко́шик | ко́шики |
| Ор. | ко́шиком | ко́шиками |
| М. | на/в ко́шику | на/в ко́шиках |
| Кл. | ко́шику* | ко́шики* |
ко́-шик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кош-; суфікс: -ик.
Вимова ред.
- МФА : [ˈkɔʃek] (одн.), [ˈkɔʃeke] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- виріб, різний за формою та розміром, виплетений із лози, стебел рогозу, дранки і т. ін., який використовують у побуті для зберігання або перенесення чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чого, розм. міра, що відповідає місткості кошика ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бот. суцвіття рослин родини складноцвітих, соняшника та інших кошикоцвітих [▲ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| виріб, різний за формою та розміром, виплетений із лози, стебел рогозу, дранки | |
| міра, що відповідає місткості кошика | |
| суцвіття рослин родини складноцвітих, соняшника та інших кошикоцвітих | |
Джерела ред.
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5