Українська

сва-ві́л-ля

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -свавіл-; суфікс: -л; закінчення: -я.

самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Хаотичні затори… виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв. О. Т. Гончар
необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших

необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості

свавілля