румун
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | руму́н | руму́ни |
| Р. | руму́на | руму́нів |
| Д. | руму́ну руму́нові |
руму́нам |
| З. | руму́на | руму́нів |
| Ор. | руму́ном | руму́нами |
| М. | руму́ну руму́ні |
руму́нах |
| Кл. | руму́не | руму́ни |
ру-му́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -руму́н-.
Вимова ред.
- МФА: одн. [rʊˈmun], мн. [rʊˈmune]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- представник нації, що складає основне населення Румунії ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |