розквіт
|
Див. також Розквіт. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ро́зквіт | — |
| Р. | ро́зквіту | — |
| Д. | ро́зквітові ро́зквіту |
— |
| З. | ро́зквіт | — |
| Ор. | ро́зквітом | — |
| М. | на/у ро́зквіту | — |
| Кл. | ро́зквіту* | — |
роз́-квіт
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: роз-; корінь: -квіт-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. найвищий ступінь піднесення, процвітання чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| розпускання бутонів, поява квітів | |
| |
| найвищий ступінь піднесення, процвітання | |
| найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини | |