Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я раху́ю рахува́в рахува́тиму  —
Ти раху́єш рахува́в
рахува́ла
рахува́тимеш раху́й
Він
Вона
Воно
раху́є рахува́в
рахува́ла
рахува́ло
рахува́тиме  —
Ми раху́єм(о) рахува́ли рахува́тимем(о) раху́ймо
Ви раху́єте рахува́ли раху́йте
Вони раху́ють рахува́ли рахува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. раху́ючи
Дієприсл. мин. ч. рахува́вши
Безособова форма рахо́вано

рахувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — порахувати.

Корінь: -рах-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. галиц. називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від пол. rachować < сер.-в.-нім. rесh(еn)еn

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати