Див. також Рахуба.

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. раху́ба раху́би
Р. раху́би раху́б
Д. раху́бі раху́бам
З. раху́бу раху́би
Ор. раху́бою раху́бами
М. раху́бі раху́бах
Кл. раху́бо* раху́би*

ра-ху́-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рахуб-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. розм. заст. лічба, рахування. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. заст. розрахунок, [[міркування]. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. розм. неприємний клопіт із ким-, чим-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ [Герцель]: …Нащо мені рахуба та здалася: щоб староста, вельможний пан, побачив гарну жінку і зараз одібрав? Іван Карпенко-Карий, Бондарівна

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

  • Перебили тобі рахубу. Мошко, ну, та нічого - за спину не ллє, починай знову (Вас., III, 1960, 187);
  • Рахуби не дати кому, чому: а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь. На третьому році лишився [батько] круглим сиротою. Жив у тітки - не любила: своїм рахуби не дасть, а ще й він зайвим ротом (Головко, II, 1957, 389).
  • Добрати рахуби в чому - зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь. Він був грамотій і міг добрати рахуби в тому, що відбувалось у церкві (Мик., II, 1957, 538);

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
розрахунок, міркування
неприємний клопіт

Джерела ред.