раба
Українська
ред.
Іменник I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | раба́ | раби́ |
| Р. | раби́ | раб |
| Д. | рабі́ | раба́м |
| З. | рабу́ | раби́ |
| Ор. | рабо́ю | раба́ми |
| М. | рабі́ | раба́х |
| Кл. | рабо́* | раби́* |
ра-ба́
Іменник, істота (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -раб-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: одн. [rɐˈbɑ], мн. [rɐˈbɪ]
прослухати вимову
- УФ: [раба́]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- у рабовласницькому суспільстві – представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала в повній власності свого володаря – рабовласника ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. та, хто сліпо виконує волю вищепоставленої особи, осіб, плазує перед ними ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. та, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, свої вчинки і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
Іменник II ред.
ра-ба́
Іменник.
Вимова ред.
- МФА: [rɐˈbɑ]
прослухати вимову