підступ
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пі́дступ | пі́дступи |
Р. | пі́дступу | пі́дступів |
Д. | пі́дступові пі́дступу |
пі́дступам |
З. | пі́дступ | пі́дступи |
Ор. | пі́дступом | пі́дступами |
М. | на/у пі́дступі | на/у пі́дступах |
Кл. | пі́дступу* | пі́дступи* |
пі́д-ступ
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: під-; корінь: -ступ-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈpʲid͡zstʊp] (одн.), [ˈpʲid͡zstʊpe] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дія за значенням підступати[[Категорія:Вербальні слова}}]] 1 і підступатися. ◆ До них [хлопців] на приступ теж ніяк, мерщій у рові засядуть і звідти груддям як засиплють, ні підступу до них. Андрій Головко, «II, 1957, 243» ◆ Вольовим зусиллям він спиняє нервовий дрож і… починає шукати підступів до щуки Петро Колесник, «Терен…, 1959, 38»
- перев. мн. шлях, місце для підходу, приближення до чого-небудь (міста, села). ◆ Мчить червона кіннота на підступах до Києва Олександр Довженко, «I, 1958, 57» ◆ Рота старшини Жученка займала позиції на лівому краю нерівної дуги, якою полк охоплював підступи до села Ле і Левада, Південний захід, 1950, 390
- перен. зловмисність, прикрита показною доброзичливістю. ◆ Хто хитрощами та підступом воював, той від підступу й погиб І. Я. Франко, «IV, 1950, 63.»
Синоніми
ред.- —
- —
- —
Антоніми
ред.- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
Холоніми
ред.- —
- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.підступати, підступатися | |
|
шлях, місце для підходу, приближення до чого-небудь (міста, села) | |
|
зловмисність, прикрита показною доброзичливістю | |