Українська

пус-ти́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пуст-; суфікс: -ир.

незабудоване, запущене місце. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Цю рослину можна назвати бур’яном, бо ареал її розповсюдження — пустирі, узбіччя доріг, місця зростання баштанних культур, долини річок, озер та інших водойм.

Найтісніша спорідненість

Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. *paus- «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Список перекладів

пустир