пустеля
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | пусте́ля | пусте́лі |
| Р. | пусте́лі | пусте́ль |
| Д. | пусте́лі | пусте́лям |
| З. | пусте́лю | пусте́лі |
| Ор. | пусте́лею | пусте́лями |
| М. | пусте́лі | пусте́лях |
| Кл. | пусте́ле* | пусте́лі* |
пус-те́-ля
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуст-; суфікс: -ел; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА : [pʊˈstɛlʲɐ] (одн.), [pʊˈstɛlʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності; пустиня; (снігова) тундра ◆ Велика… площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки. Леся Українка
- перен. великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя ◆ Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі. М. М. Коцюбинський
- відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
Холоніми
ред.- —
- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності | |
| |
| великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя | |
| відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: пустеля
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
- Український лінгвістичний портал