пустельник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пусте́льник | пусте́льники |
Р. | пусте́льника | пусте́льників |
Д. | пусте́льникові пусте́льнику |
пусте́льникам |
З. | пусте́льника | пусте́льників |
Ор. | пусте́льником | пусте́льниками |
М. | пусте́льникові, пусте́льнику | пусте́льниках |
Кл. | пусте́льнике | пусте́льники |
пус-те́ль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуст-; суфікси: -ель-ник.
Вимова ред.
- МФА : [pʊˈstɛlʲnek] (одн.), [pʊˈstɛlʲneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- людина, яка з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми. [≈ 1] ◆ Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу має він у господа — усякий гріх одмолить, хоч якого грішника на путь істинний наведе. Стороженко О. П.
- людина, яка живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот. Є на світі цім пустельний берег, // Там живе пустельникіз моїм ім'ям. Гурт "Піккардійська терція", «Пустельник» ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |