Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. пусте́льник пусте́льники
Р. пусте́льника пусте́льників
Д. пусте́льникові
пусте́льнику
пусте́льникам
З. пусте́льника пусте́льників
Ор. пусте́льником пусте́льниками
М. пусте́льникові, пусте́льнику пусте́льниках
Кл. пусте́льнике пусте́льники

пус-те́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пуст-; суфікси: -ель-ник.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. людина, яка з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу має він у господа — усякий гріх одмолить, хоч якого грішника на путь істинний наведе. Стороженко О. П.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.