Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. пусте́льник пусте́льники
Р. пусте́льника пусте́льників
Д. пусте́льникові
пусте́льнику
пусте́льникам
З. пусте́льника пусте́льників
Ор. пусте́льником пусте́льниками
М. пусте́льникові, пусте́льнику пусте́льниках
Кл. пусте́льнике пусте́льники

пус-те́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пуст-; суфікси: -ель-ник.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. людина, яка з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу має він у господа — усякий гріх одмолить, хоч якого грішника на путь істинний наведе. Стороженко О. П.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати


ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

ДжерелаРедагувати