прыгнятальны

Це стабільна версія, перевірена 6 липня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Білоруська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
ч. с. ж.
Н. прыгнята́льны прыгнята́льнае прыгнята́льная прыгнята́льныя
Р. прыгнята́льнага прыгнята́льнага прыгнята́льнай прыгнята́льных
Д. прыгнята́льнаму прыгнята́льнаму прыгнята́льнай прыгнята́льным
З. (іст./неіст.) прыгнята́льнага
прыгнята́льны
прыгнята́льнае прыгнята́льную прыгнята́льных
прыгнята́льныя
О. прыгнята́льным прыгнята́льным прыгнята́льнай/аю прыгнята́льнымі
М. прыгнята́льным прыгнята́льным прыгнята́льнай прыгнята́льных
Коротка форма прыгнята́льн прыгнята́льна прыгнята́льна прыгнята́льны


Префікс: пры-?; корінь: -гнят-; суфікси: -льн; закінчення: .

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. пригнічувальний, гнітущий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. гнетѫ, гнести, укр. гнічу́, гніти́ти, словен. gnétem, gnésti «м’яти, дусити», д.-чеськ. чеськ. hnetu, hnésti — те ж, пол. gnębić, gniotę, gnieść. Спорід. д.-в.-нім. knetan, н.-нім. kneden «місити, м’яти». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Джерела

ред.