прокуратор

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прокура́тор	прокура́тори
Р.	прокура́тора	прокура́торів
Д.	прокура́торові прокура́тору	прокура́торам
З.	прокура́тора	прокура́торів
Ор.	прокура́тором	прокура́торами
М.	прокура́торові прокура́тору	прокура́торах
Кл.	прокура́тору	прокура́тори

про-ку-ра́-тор

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прокуратор-.

Вимова

• МФА : [prɔkʊˈrɑtɔr] (одн.), [prɔkʊˈrɑtɔre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. повірений у справах. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. у стародавньому Римі: управитель господарства. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • повірений римського громадянина в судових і комерційних справах. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • за часів імперії: урядовець, що відав податками, управитель земель імператора. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. діал. те ж саме, що прокурор. ◆ Він заглибився в читання, таке уважне, як уміють читати тільки австрійські прокуратори І. Я. Франко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

повірений у справах

управитель господарства

повірений римського громадянина в судових і комерційних справах

урядовець, що відав податками, управитель земель імператора

прокурор

Джерела

• Словник УЛІФ: прокуратор
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.