Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
прокля́ття
|
—
|
| Р.
|
прокля́ття
|
—
|
| Д.
|
прокля́ттю
|
—
|
| З.
|
прокля́ття
|
—
|
| Ор.
|
прокля́ттям
|
—
|
| М.
|
прокля́тті
прокля́ттю
|
—
|
| Кл.
|
прокля́ття
|
—
|
про-кля́т-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: про-; корінь: -клят-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- різке засудження кого-небудь, що часто свідчить про безповоротний розрив із ним та супроводжується зловісним побажанням, пророцтвом. ‖ засудження, супроводжуване відлученням від церкви.
- прояв різкого осуду кого-, чого-небудь, великого обурення кимсь, чимсь, ненависті до когось, чогось і т. ін. ‖ лайливий вислів, яким виражають такі почуття.
- уживається для вираження великого невдоволення, сильного обурення, досади, відчаю і т. ін.
- те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо.
Синоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
Антоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
Холоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
Мероніми
ред.
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
| різке засудження кого-небудь, що часто свідчить про безповоротний розрив із ним та супроводжується зловісним побажанням, пророцтвом.
|
|
|
|
| прояв різкого осуду кого-, чого-небудь, великого обурення кимсь, чимсь, ненависті до когось, чогось і т. ін.
|
|
|
| уживається для вираження великого невдоволення, сильного обурення, досади, відчаю і т. ін.
|
|
|
| те, що обтяжує, мучить, робить нещасним когось, завдає лиха, горя тощо.
|
|
|
Див. також
ред.
прослухати вимову?, файл