проворіття
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | проворі́ття | — |
Р. | проворі́ття | — |
Д. | проворі́ттю | — |
З. | проворі́ття | — |
Ор. | проворі́ттям | — |
М. | проворі́тті проворі́ттю |
— |
Кл. | проворі́ття | — |
про-во-рі́т-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: про-; корінь: -воріт-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [prɔu̯oˈrʲitʲːɐ] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- просіка, проміжок між двома лісами. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |