провокаторство
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | провока́торство | — |
Р. | провока́торства | — |
Д. | провока́торству, провока́торствові | — |
З. | провока́торство | — |
Ор. | провока́торством | — |
М. | провока́торстві | — |
Кл. | провока́торство* | — |
про-во-ка́-тор-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -провокатор-; суфікс: -ств; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: [prɔu̯ɔˈkɑtɔrstwɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дії, вчинки, поведінка провокатора. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від Шаблон:етимологія:провокація
Переклад ред.
Список перекладів | |
|