провокаторство
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | провока́торство | — |
Р. | провока́торства | — |
Д. | провока́торству, провока́торствові | — |
З. | провока́торство | — |
Ор. | провока́торством | — |
М. | провока́торстві | — |
Кл. | провока́торство* | — |
про-во-ка́-тор-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -провокатор-; суфікс: -ств; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА: [prɔu̯ɔˈkɑtɔrstwɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дії, вчинки, поведінка провокатора. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від Шаблон:етимологія:провокація
Переклад
ред.Список перекладів | |
|