приїдатися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | приїда́вся, (-всь) приїда́лася, (-лась) приїда́лося, (-лось) | приїда́тиметься | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
при-ї-да́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: при-; корінь: -їд-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: [prejiˈdɑtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. набридати під частого споживання, приїстися. [≈ 1] ◆ Приїсться садовина́, заманеться цукру чи булки — то є на світі ще крамарка Мелашка Степан Васильченко, I, 1959 ◆ Хліб ніколи не приїдається.
- перен. розм. втрачати інтерес для кого-небудь, ставати буденним, нецікавим; набридати. [≈ 2] ◆ Там, у цеху і на заводському дворі, ті машини були для них звичайним і буденним, що часом уже й приїдатися починало, а тут, на полі,… вони здавалися чимсь радісним і… жаданим. Василь Кучер, Трудна любов, 1960 ◆ На жаль, в багатьох виставах ми бачимо… ті ж самі мізансцени, трюки, сіренькі оформлення, що приїлися глядачам. Мистецтво, 4, 1956
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| набридати під частого споживання, приїстися | |
| втрачати інтерес для кого-небудь, ставати буденним, нецікавим; набридати | |