причинець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | причи́нець | причи́нці |
Р. | причи́нця | причи́нців |
Д. | причи́нцю причи́нцеві |
причи́нцям |
З. | причи́нця | причи́нців |
Ор. | причи́нцем | причи́нцями |
М. | причи́нці причи́нцеві причи́нцю |
причи́нцях |
Кл. | причи́нцю | причи́нці |
при-чи́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -чин-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА: [preˈt͡ʃɪnet͡sʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- винуватець, призвідник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |