Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	приці́лю	приці́лив	{{{3}}}ю	—
Ти	приці́лиш	приці́лив приці́лила	приці́лиш	приці́ль
Він Вона Воно	приці́лить	приці́лив приці́лила приці́лило	приці́лить	—
Ми	приці́лим (приці́лимо)	приці́лили	приці́лим(о)	приці́льм(о)
Ви	приці́лите	приці́лили		приці́льте
Вони	приці́лять	приці́лили	приці́лять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}ений]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	приці́ливши
Безособова форма	—

прицілити (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: при-; корінь: -ціл-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: приці́л, приці́леність, приці́льність, приці́лювання дієслова: приціля́тися, приці́люватися дієприкметники: приці́лений прислівники: приці́льно

Від ??

Список перекладів

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

прицілити