примітив

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	приміти́в	приміти́ви
Р.	приміти́ва	приміти́вів
Д.	приміти́вові приміти́ву	приміти́вам
З.	приміти́в	приміти́ви
Ор.	приміти́вом	приміти́вами
М.	на/у приміти́ву	на/у приміти́вах
Кл.	приміти́ву*	приміти́ви*

при-мі-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

відмінок	однина	множина
Н.	приміти́в	приміти́ви
Р.	приміти́ва	приміти́вів
Д.	приміти́вові приміти́ву	приміти́вам
З.	приміти́ва	приміти́вів
Ор.	приміти́вом	приміти́вами
М.	приміти́вові приміти́ву	приміти́вах
Кл.	приміти́ву	приміти́ви

при-мі-ти́в

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -примітив-.

Вимова

• МФА : [premʲiˈtɪu̯] (одн.), [premʲiˈtɪu̯e] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • те, що відзначається збідненістю, поверховістю. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. розм. про пересічну, малокультурну, неосвічену людину. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. мист. твір, що належить до ранніх стадій розвитку культури, з порівняно слаборозвиненими зображувальними засобами. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: примітивний дієслова: примітивізувати

Етимологія

Від ??

Переклад

те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку
Англійськаen: primitive (en)

те, що відзначається збідненістю, поверховістю

елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми

про пересічну, малокультурну, неосвічену людину

твір, що належить до ранніх стадій розвитку культури, з порівняно слаборозвиненими зображувальними засобами

Джерела

• Словник УЛІФ: примітив