Українська

при-зов-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -призов-; суфікс: -ник.

особа, приписана до призовної дільниці^[1]^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
той, хто призивається на військову службу ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: призов прикметники: призовний дієслова: призивати

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

↑ (ч.2 п.9 ст.1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» №2232 від 22.03.1992р.)

призовник