призвідниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | призві́дниця | призві́дниці |
| Р. | призві́дниці | призві́дниць |
| Д. | призві́дниці | призві́дницям |
| З. | призві́дницю | призві́дниць |
| Ор. | призві́дницею | призві́дницями |
| М. | призві́дниці | призві́дницях |
| Кл. | призві́дницю | призві́дниці |
при-звід-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Префікси: при-з-; корінь: -від-; суфікси: -н-иц-; закінчення: -я
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жін. ім. до призвідник; той, хто зачинає, організує що-небудь ‖ той, хто спричиняє що-небудь. ‖ винуватець чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |