призвідець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	призві́дець	призві́дці
Р.	призві́дця	призві́дців
Д.	призві́дцю призві́дцеві	призві́дцям
З.	призві́дця	призві́дців
Ор.	призві́дцем	призві́дцями
М.	призві́дці призві́дцеві призві́дцю	призві́дцях
Кл.	призві́дцю	призві́дці

при-зві́-дець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: при-з-; корінь: -від-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: [preˈzʲʋʲidet͡sʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто зачинає, організує що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • той, хто спричиняє що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • винуватець чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

той, хто зачинає, організує що-небудь
Англійськаen: initiator (en), instigator (en); firebrand (en) Російськаru: застрельщик (ru) чол.

той, хто спричиняє що-небудь

винуватець чого-небудь

Джерела

• Словник УЛІФ: призвідець