придипломитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | придипло́млюся (-сь) | придипло́мився (-сь) | придипло́млюся (-сь) | — |
| Ти | придипло́мишся (-сь) | придипло́мився (-сь) придипло́милася (-сь) | придипло́мишся (-сь) | придипло́мся |
| Він Вона Воно |
придипло́миться (-сь) | придипло́мився (-сь) придипло́милася (-сь) придипло́милося (-сь) | придипло́миться (-сь) | — |
| Ми | придипло́мим(о)ся (-имсь) | придипло́милися (-сь) | придипло́мим(о)ся (-мсь) | придипло́ммося (-мось) |
| Ви | придипло́митеся (-сь) | придипло́милися (-сь) | придипло́мтеся (-сь) | |
| Вони | придипло́мляться | придипло́милися (-сь) | придипло́мляться | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | придипло́мившись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
придипломитися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Префікс: при-; корінь: -диплом-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розм. стати володільцем диплома. ◆ У 1974 році заочник Богдан Чепурко після успішної втечі від КГБ зі стаціонару захистив дипломну за творчістю Михайла Коцюбинського (керівник – Іван Денисюк) і до свого 25-ліття став дипломованим спеціалістом. 1975 року придипломилась і дружина. Джерело — КіЖ, №5, 2020.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |