приборкувачка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прибо́ркувачка	прибо́ркувачки
Р.	прибо́ркувачки	прибо́ркувачок
Д.	прибо́ркувачці	прибо́ркувачкам
З.	прибо́ркувачку	прибо́ркувачок
Ор.	прибо́ркувачкою	прибо́ркувачками
М.	на/у прибо́ркувачці	на/у прибо́ркувачках
Кл.	прибо́ркувачко	прибо́ркувачки

при-бо́р-ку-вач-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -бор-; суфікси: -к-увач-к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. та, що приборкує тварину, тварин (диких). ◆ немає прикладів застосування.
2. та, що приборкує, втихомирює, підкоряє кого-, що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: приборкувач прикметники: приборканий дієслова: приборкати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: tamer (en)

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: приборкувачка