Українська
ред.

відмінок	однина	множина
Н.	прибо́ркувач	прибо́ркувачі
Р.	прибо́ркувача	прибо́ркувачів
Д.	прибо́ркувачеві прибо́ркувачу	прибо́ркувачам
З.	прибо́ркувача	прибо́ркувачів
Ор.	прибо́ркувачем	прибо́ркувачами
М.	прибо́ркувачеві прибо́ркувачу	прибо́ркувачах
Кл.	прибо́ркувачу	прибо́ркувачі

при-бо́р-ку-вач

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -бор-; суфікси: -к -увач.

той, хто приборкує тварину, тварин (диких) ‖ той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого-, що-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
дієприкметники: приборканий

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: tamer ^(en)

приборкувач