Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
приблу́дько
|
приблу́дьки
|
| Р.
|
приблу́дька
|
приблу́дьків
|
| Д.
|
приблу́дькові
приблу́дьку
|
приблу́дькам
|
| З.
|
приблу́дько
|
приблу́дьків
|
| Ор.
|
приблу́дьком
|
приблу́дьками
|
| М.
|
приблу́дькі
|
приблу́дьках
|
| Кл.
|
приблу́дьке
|
приблу́дьки
|
при-блу́дь-ко
Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -блудь-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- зневажл. той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
- зайшла, немісцева людина; захожий. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- людина, чужа якому-небудь середовищу. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
- про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.
Мероніми
ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
| той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось
|
|
|
|
| зайшла, немісцева людина; захожий
|
|
|
| людина, чужа якому-небудь середовищу
|
|
|
| людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга
|
|
|
| тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.
|
|
|
| про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати
|
|
|
прослухати вимову?, файл