приблудько

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	приблу́дько	приблу́дьки
Р.	приблу́дька	приблу́дьків
Д.	приблу́дькові приблу́дьку	приблу́дькам
З.	приблу́дько	приблу́дьків
Ор.	приблу́дьком	приблу́дьками
М.	приблу́дькі	приблу́дьках
Кл.	приблу́дьке	приблу́дьки

при-блу́дь-ко

Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -блудь-; суфікс: -к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зневажл. той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось.
   • зайшла, немісцева людина; захожий. ◆ немає прикладів застосування.
   • людина, чужа якому-небудь середовищу. ◆ немає прикладів застосування.
   • людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. ◆ немає прикладів застосування.
   • тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
2. про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: приблудний дієслова: приблудити

Етимологія

Від ??

Переклад

той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось
Англійськаen: strayed (en)

зайшла, немісцева людина; захожий

людина, чужа якому-небудь середовищу

людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга

тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.

про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати

Джерела

• Словник УЛІФ: приблудько