приблуда

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	приблу́да	приблу́ди
Р.	приблу́ди	приблу́д
Д.	приблу́ді	приблу́дам
З.	приблу́ду	приблу́д
Ор.	приблу́дою	приблу́дами
М.	приблу́ді	приблу́дах
Кл.	приблу́до	приблу́ди

при-блу́-да

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -блуд-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зневажл. той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось.
   • зайшла, немісцева людина; захожий. ◆ немає прикладів застосування.
   • людина, чужа якому-небудь середовищу. ◆ немає прикладів застосування.
   • людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. ◆ немає прикладів застосування.
   • тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
2. про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: приблу́дько прикметники: приблу́дний дієслова: приблуди́ти дієприкметники: приблу́длий

Етимологія

Від ??

Переклад

той, хто випадково опинився де-небудь, пристав до когось
Англійськаen: strayed (en)

зайшла, немісцева людина; захожий

людина, чужа якому-небудь середовищу

людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга

тварина, що прибилася до чужого стада, двору, дому і т. ін.

про того, хто не може всидіти вдома, любить блукати

Джерела

• Словник УЛІФ: приблуда

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??