праклінаць

Це стабільна версія, перевірена 7 липня 2024. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Білоруська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
  теп. мин. наказ.
Я пракліна́ю пракліна́ў,
пракліна́ла
Ты пракліна́еш пракліна́ў,
пракліна́ла
пракліна́й
Ён
яна
яно
пракліна́е пракліна́ў
пракліна́ла
пракліна́ло
Мы пракліна́ем пракліна́лі
Вы пракліна́еце пракліна́лі пракліна́йце
Яны пракліна́юць пракліна́лі
Дієприкм. теп. ч. пракліна́чы
Дієприкм. мин. пракліна́ўшы
Дієприсл. теп. ч.
Прикм. пас.
Майб буду/будзеш… пракліна́ць


Префікс: пра-; корінь: -клін-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ць.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від кля́сти́ «проклинати; лаятися», кля́стися «присягатися», кленьба́ «прокляття» Ж, [клін, кльон, кльо́ни Ж, кля́ння, кляття́], клятьба́ «тс.», клятва, клятий, клято́ваний Я, кляту́щий Я , за́клин, (заст.) заклина́тель, заклина́ч, закля́ття, закля́тий, наклятя ВеЛ, покля́тє Нед, [проклина́ч] Нед, проклі́н, [проклі́нство] ВеБ, прокля́тниця «проклята» Нед, прокля́ття́, прокльо́ни, про́кля́тий, прокляте́нний Нед, проклятний «лайливий» Нед, прокляту́щий, сукля́тий;— рос. клясть, білор. клясці́, пол. klać, чеськ. klíti, словац. kliať, в.-луж. кleć, н.-луж. kleś, полаб. kláně (<*кlьne(tъ) «кляне», болг. кълна «клену», мак. колне «клене», сербохорв. кле́ти «проклинати», словен. kléti, ст.-слов. клѧти «тс.»;— psl. klęti «клясти, проклинати»; — споріднене з kloniti, укр. клони́ти (Brückner 232), з лат. inclīno mē «нахиляюся», гр. κλῑνομαι «схиляюся» (Machek ESJČS 205); зв'язки з дав.-англ. hlimman, д.-ісл. hlymja «дзвеніти» (Bern. І 525—526) менш вірогідні; лат. klentêt «проклинати», прус. klantemmai «проклинаємо» запозичені з слов’янських мов.— Фасмер II 259; Sławski II 193—194; ЭССЯ 10, 37—38; Gołąb LP 16, 65—66.


Джерела

ред.