празник
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пра́зник | пра́зники |
Р. | пра́зника | пра́зників |
Д. | пра́знику пра́зникові |
пра́зникам |
З. | пра́зник | пра́зники |
Ор. | пра́зником | пра́зниками |
М. | на/в пра́знику | на/в пра́зниках |
Кл. | пра́знику* | пра́зники* |
пра́з-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -праз-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що свято. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від праслов’янської форми *роrzdьnъ, від якої в числі іншого пішли: рос. праздный, порожний тощо.
Переклад ред.
свято | |
подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій | |
день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою | |