політональність
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | політона́льність | — |
Р. | політона́льності | — |
Д. | політона́льності | — |
З. | політона́льність | — |
Ор. | політона́льністю | — |
М. | політона́льності | — |
Кл. | політона́льносте* | — |
по-лі-то-на́ль-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префіксоїд: полі-; корінь: -тон-; суфікси: -аль-н-ість.
Вимова ред.
- МФА: [pɔlʲitɔˈnɑlʲnʲisʲtʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- муз. одночасне сполучення різних тональностей у музиці. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|