покрив
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | по́крив | по́криви |
| Р. | по́криву | по́кривів |
| Д. | по́кривові по́криву |
по́кривам |
| З. | по́крив | по́криви |
| Ор. | по́кривом | по́кривами |
| М. | на/у по́криву | на/у по́кривах |
| Кл. | по́криву* | по́криви* |
по́-крив
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -крив-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈpɔkreu̯] (одн.), [ˈpɔkreu̯e] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: [покриев]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- верхній шар, який покриває що-небудь. || більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні. ‖ клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло та органи тваринного або рослинного організму.
◆ Живи́й по́крив — мохово-лишайникова, трав’яниста та напівкущова рослинність, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт.
◆ Ме́ртвий по́крив — шар залишків відмерлої рослинності, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт.
◆ Тектоні́чний по́крив — форма деформації шарів гірських порід з розривом їх суцільності, що утворюється внаслідок стиснення і наповзання однієї частини верств на інші. - шматок тканини, яким покривають кого-, що-небудь; покривало.
- те, що вкриває собою кого-, що-небудь; покриття. ‖ Те, що охоплює, огортає собою.
◆ Сі́яти під по́крив чого с. г. — підсівати багаторічні трави до озимої або ярової культури.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: покрив
- Покрив // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.