покидьок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | по́кидьок | по́кидьки |
| Р. | по́кидька | по́кидьків |
| Д. | по́кидькові по́кидьку |
по́кидькам |
| З. | по́кидька | по́кидьків |
| Ор. | по́кидьком | по́кидьками |
| М. | по́кидьокові, по́кидьоку | по́кидьоках |
| Кл. | по́кидьку | по́кидьоки |
по́-ки-дьок
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: по-; корінь: -кидь-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА : [ˈpɔkedʲɔk] (одн.), [ˈpɔkedʲke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- представник морально розкладеного, декласованого, найнижчого прошарку суспільства (покидьки — у множині), чернь. Часто слово використовується як лайка, образа, в значенні — ница, негідна людина. Покидьки ведуть антисоціальний, часто — незаконослухняний спосіб життя. [≈ 1] ◆ Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок Панас Мирний ◆ Під проводом партії український народ змів з свого шляху бухарінсько-троцькістські покидьки, буржуазно-націоналістичну нечисть Літ. газ., 1951, 1
- сміття. ◆ Подлубавшись стальним дзьобом у покидьках, грак раптом пострибав боком і полетів низько вздовж вулиці Коп.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |