Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я пока́зую пока́зував пока́зуватиму  —
Ти пока́зуєш пока́зував
пока́зувала
пока́зуватимеш пока́зуй
Він
Вона
Воно
пока́зує пока́зував
пока́зувала
пока́зувало
пока́зуватиме  —
Ми пока́зуєм(о) пока́зували пока́зуватимем(о) пока́зуймо
Ви пока́зуєте пока́зували пока́зуйте
Вони пока́зують пока́зували пока́зуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. пока́зувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. пока́заний
Безособова форма пока́зано


по-ка́-зу-ва-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — показа́ти.

Префікс: по-; корінь: -каз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. давати можливість бачити, розглядати ◆ Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю! — радів підпилий Бульба, показуючи Товкачеві та іншій старшині Остапа і Андрія Олександр Довженко, «Тарас Бульба»

СинонімиРедагувати

  1. демонструвати, (книжн.) являти, (розм.) появляти, знайомити, позначати (позначувати), виставляти, афішувати, (розм.) пред'являти

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати