Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я афішу́ю афішува́в афішува́тиму  —
Ти афішу́єш афішува́в
афішува́ла
афішува́тимеш афішу́й
Він
Вона
Воно
афішу́є афішува́в
афішува́ла
афішува́ло
афішува́тиме  —
Ми афішу́єм(о) афішува́ли афішува́тимем(о) афішу́ймо
Ви афішу́єте афішува́ли афішу́йте
Вони афішу́ють афішува́ли афішува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. афішу́ючи
Дієприсл. мин. ч. афішува́вши
Безособова форма афішо́вано

афішувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -афіш-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. виставляти шо-небудь напоказ; привертати загальну увагу до чого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хто має який товар, яку особливість, яку цінну річ,— зараз її напоказ дає, по вулицях афішує. І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати