Вікісловник

паніка

Див. також Паніка.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. па́ніка па́ніки
Р. па́ніки па́нік
Д. па́ніці па́нікам
З. па́ніку па́ніки
Ор. па́нікою па́ніками
М. па́ніці па́ніках
Кл. па́ніко* па́ніки*

па́-ні-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -панік-; закінчення: -а.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. раптове замішання, розгубленість або прояв страху при справжній чи уявній небезпеці (звичайно як масове явище).◆ — Еге ж, страх — неприємна річ, що й казати. Дуже! Це мовби хвороба — тяжка і небезпечна, бо заразлива. Аякже! Інакше звідки, скажімо, паніка на війні, коли цілі полки, корпуси тікають, як череда? А починається це, мабуть, завжди від одного солдата… А. В. Головко, «II, 1957, 586» ◆ Невістчин жах зростав у міру того, як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався Юрій Яновський, «II, 1954, 108» ◆ З поразкою польської армії [1648 р.] шляхту в Україні охопила велика паніка, шляхтичі кидали свої маєтки і тікали в Польщу (Історія УРСР, I, 1953, 222

Синоніми ред.

  1. переполох, сполох, ро́зрух, переляк

Антоніми ред.

  1. спокій, самовладання

Гіпероніми ред.

  1. емоційний стан

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

  • без паніки — заклик не боятися, зберігати спокій, мати витримку.◆ А ти без паніки... Нема набоїв — відбивайтесь шаблями, списами... (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 7); — Тільки без паніки, — підбадьорював усіх Охрім. — То тільки напочатку страшно, а далі звикаєш (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 260) .
  • вдаватися (впадати і т. ін.) в паніку
  • піддаватися паніці — перейматися страхом, боятися при справжній або уявній небезпеці.◆ Може, хто із студентів і хотів би викласти свої погляди з приводу її бронзового волосся, агатових очей, загадкової посмішки, та заздалегідь вдавався в паніку й німів, знаючи, яка сувора Аліна до порушників законів мови (Юрій Яновський, II, 1954, 87); Не піддавайтесь паніці, твердо зважуйте плюси і мінуси, будьте стійкі, безстрашні (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 180) .
  • сіяти (посіяти, наводити, навести і т. ін.) паніку — свідомо чи мимоволі створювати стан розгубленості, тривоги, викликати жах у оточуючих.◆ Це була стара й давно відома їхня [фашистів] тактика — сіяти паніку в тилу, на всіх шляхах і стежках, що вели до фронту (Василь Кучер, Голод, 1961, 171); Появлявся [отаман] цілковито несподівано серед переповненого народом ринку, починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх; грабував, палив, забирав здобич — і щезав одразу, мов у воду падав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 71) .

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

  • запозичення з німецької мови;
  • нім. Pánik через фр. panique «паніка, панічний» і, далі, лат. panicus «панічний» зводиться до гр. πανικός (φόβος) «раптовий, безпідставний страх, що його, за міфологічними уявленнями, навіював бог лісів і пасовиськ Пан», похідного від імені цього бога Πάν;

Переклад ред.

Список перекладів

Джерело ред.

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=паніка&oldid=531743