осочник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | осо́чник | осо́чники |
| Р. | осо́чника | осо́чників |
| Д. | осо́чникові осо́чнику |
осо́чникам |
| З. | осо́чника | осо́чників |
| Ор. | осо́чником | осо́чниками |
| М. | осо́чникові, осо́чнику | осо́чниках |
| Кл. | осо́чнику | осо́чники |
о-со́ч-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -осочник-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- облавник, той, що заганяє на мисливців звірину. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
