оповісти
Українська
ред.
оповісти (дієслово)
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | опові́в | опові́м | — |
| Ти | опові́в оповіла́ |
оповіси́ | *опові́(д)ж |
| Він вона воно |
опові́в оповіла́ оповіло́ |
опові́сть | — |
| Ми | оповіли́ | оповімо́ | *опові́(д)жмо |
| Ви | оповіли́ | оповісте́ | *опові́(д)жте |
| Вони | оповіли́ | оповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | опові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | опові́вши | ||
| Безособова форма | |||
о-по-ві́-сти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: о-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [оpo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- повідати, розказати. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |
оповісти (іменник)
ред.о-по-віс-ти́
- форма родового відмінка однини іменника оповість◆ Жадної оповісти нема , «Словарь української мови»
о-по-віс-ти́
- форма кличного відмінка множини іменника оповість ◆ немає прикладів застосування.