олівець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | оліве́ць | олівці́ |
| Р. | олівця́ | олівці́в |
| Д. | олівце́ві олівцю́ |
олівця́м |
| З. | оліве́ць | олівці́ |
| Ор. | олівце́м | олівця́ми |
| М. | олівці́ олівця́ |
олівця́х |
| Кл. | олівцю́* | олівці́* |
о-лі-ве́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -олів-; суфікс: -ець.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.- тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Варіант походження: від слова "оливо" — одна з назв свинця (м'який метал, який залишає чорний слід при терті об папір; чорне олово).
Ярошинська Євгенія Іванівна - Вірна Любов (1887 рік) "…я взяла оловце і стала писати…"
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| |
