олень

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	о́лень	о́лені
Р.	о́леня	о́ленів
Д.	о́леню о́леневі	о́леням
З.	о́леня	о́ленів
Ор.	о́ленем	о́ленями
М.	о́леню	о́ленях
Кл.	о́леню	о́лені

о́-лень

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -олень-.

Вимова

• МФА : [ˈɔlenʲ] (одн.), [ˈɔlenʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Олень

Значення

1. зоол. велика жуйна тварина (свійська і дика) родини оленевих із гілчастими рогами і коротким хвостом. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• олень благородний (Cervus elaphus)
• олень японський (Cervus nippon)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: оленятко прикметники: оленячий

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: deer; hart

Джерела

• Словник УЛІФ: олень

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• северный олень
• американский северный олень
• безрогий олень
• благородный олень
• настоящий олень

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: олени́на прикметники: олений

Етимологія

Від ??