одумівець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | оду́мівець | оду́мівці |
| Р. | оду́мівця | оду́мівців |
| Д. | оду́мівцю оду́мівцеві |
оду́мівцям |
| З. | оду́мівця | оду́мівців |
| Ор. | оду́мівцем | оду́мівцями |
| М. | оду́мівці оду́мівцеві оду́мівцю |
оду́мівцях |
| Кл. | оду́мівцю | оду́мівці |
о-ду́-мі-вець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -одум-; суфікс: -івець?.
Вимова ред.
- МФА : [oˈdumʲiu̯et͡sʲ] (одн.), [oˈdumʲiu̯t͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- член ОДУМу. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| Список перекладів | |