Морфосинтаксичні ознаки
ред.
відмінок
|
однина
|
множина
|
Н.
|
одина́к
|
одинаки́
|
Р.
|
одинака́
|
одинакі́в
|
Д.
|
одинако́ві одинаку́
|
одинака́м
|
З.
|
одинака́
|
одинакі́в
|
Ор.
|
одинако́м
|
одинака́ми
|
М.
|
одинако́ві одинакі́
|
одинака́х
|
Кл.
|
одинаку́
|
одинаки́
|
о-ди-на́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -один-; суфікс: -ак.
Семантичні властивості
ред.
- той, хто сам, без інших, відокремився від людей. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- той, хто не має сім'ї, рідних. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- єдиний син. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- стара тварина, що веде самотній спосіб життя. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ зубр-одинак
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від ??
той, хто сам, без інших, відокремився від людей
|
|
|
той, хто уникає інших людей
|
|
|
той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших
|
|
|
той, хто не має сім'ї, рідних
|
|
|
стара тварина, що веде самотній спосіб життя
|
|
|
окрема тварина або птах як об'єкт полювання
|
|
|