нирка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ни́рка | ни́рки |
Р. | ни́рки | ни́рок |
Д. | ни́рці | ни́ркам |
З. | ни́рку | ни́рки |
Ор. | ни́ркою | ни́рками |
М. | ни́рці | ни́рках |
Кл. | ни́рко* | ни́рки* |
ни́р-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -нир-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА : [ˈnɪrkɐ] (одн.), [ˈnɪrke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- анат. орган хребетних тварин і людини, крізь який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин – нітрогенові сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від укр. нирка (анат.), ні́рка «нирка», ниркі́вка «печеня з нирок» Куз, ниркува́тий «ниркоподібний» Куз, наднирко́ви́й, передни́рка; — рос. ны́рка «нирка (у тварини)», білор. ны́рка «нирка», пол. nyra, nyrka, nerka, nera, nyrka (ст.), н.-луж. njera «тс.», njerka «мала нирка»; — через польське посередництво запозичене з німецької мови; сер.-в.-нім. н.-нім. Niere «нирка» споріднене з д.-ісл. nyra, норв. nyre, шв. njure, гр. νεφρός «тс.». — Шелудько 40; Hüttl-Woith 18; Zaręba JP 41/1, 5; Фасмер III 91; Преобр. I 619; Горяев 232; ЭСБМ 8, 53; Булка 219; Brückner 358; Kluge—Mitzka 511; Vries AEW 413; Falk—Torp I 775; Frisk 11 310.
Переклад
ред.Список перекладів | |
|