невиразний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	невира́зний	невира́зна	невира́зне	невира́зні
Р.	невира́зного	невира́зної	невира́зного	невира́зних
Д.	невира́зному	невира́зній	невира́зному	невира́зним
З.	невира́зного (іcт.) невира́зний (неіст.)	невира́зну	невира́зне	невира́зних (іст.) невира́зні (неіст.)
О.	невира́зним	невира́зною	невира́зним	невира́зними
М.	невира́знім невира́зному	невира́зній	невира́знім невира́зному	невира́зних

не-ви-ра́з-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: не-ви-; корінь: -раз-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [neu̯eˈrɑznei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не вирізняється чітко, яскраво. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. неясний, не зовсім зрозумілий, слабо розрізнюваний на слух. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. який не виявляє яскравих індивідуальних рис (про людину). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. який не відображає внутрішніх якостей, переживань людини (про очі, обличчя і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: невиразний
• Невиразний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.