Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н.  — наро́дини
Р.  — наро́дин
Д.  — наро́динам
З.  — наро́дини
Ор.  — наро́динами
М.  — наро́динах
Кл.  — наро́дини*

на-ро́-ди-ни

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання мн. <жіст 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Префікс: на-; корінь: -род-; суфікс: -ин; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. те ж саме, що народження [1] [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Збільшення попиту на робочі руки і підвищення заробітної платні далеко не завжди відповідає збільшенню числа народин. М. І. Туган-Барановський, «Політична економія», 1919 р. ◆ Путь була далека й неспокійна, через густі ліси, широкі ріки, непрохіддя боліт, тому боярин Василій проклинав життя і день народин своїх. П. А. Загребельний, «Смерть у Києві», 1973 р. * образно ◆ В великих болях родяться великі діла. Всі дотеперішні силкування провідних українських політиків, щоб народини нового життя пройшли яко мога безболізно [якомога безболісно], без гострих розривів, без кровавих конфліктів, були даремні. М. С. Грушевський, «В огні і бурі», 1918 р.
  2. свято з приводу чийогось народження [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ [Марія] нагадала собі сотні казок і колисанок, які приспівували жінки, коли приходили привітати свою паню з народинами малого Богданця. Юрій Тис, «На світанку», 1961 р.
  3. свято з нагоди річниці чийогось народження; день народження [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Поздоровити недужу актрису із народинами і з ювілеєм її сценічної праці прийшли друзі, шанувальники її сценічного таланту. Роман Черкашин, «Ми — березільці», 2008 р.
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.