Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
—
|
наро́дини
|
| Р.
|
—
|
наро́дин
|
| Д.
|
—
|
наро́динам
|
| З.
|
—
|
наро́дини
|
| Ор.
|
—
|
наро́динами
|
| М.
|
—
|
наро́динах
|
| Кл.
|
—
|
наро́дини*
|
на-ро́-ди-ни
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання мн. <жіст 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Префікс: на-; корінь: -род-; суфікс: -ин; закінчення: -и.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- те ж саме, що народження [1] [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Збільшення попиту на робочі руки і підвищення заробітної платні далеко не завжди відповідає збільшенню числа народин. М. І. Туган-Барановський, «Політична економія», 1919 р. ◆ Путь була далека й неспокійна, через густі ліси, широкі ріки, непрохіддя боліт, тому боярин Василій проклинав життя і день народин своїх. П. А. Загребельний, «Смерть у Києві», 1973 р. * образно ◆ В великих болях родяться великі діла. Всі дотеперішні силкування провідних українських політиків, щоб народини нового життя пройшли яко мога безболізно [якомога безболісно], без гострих розривів, без кровавих конфліктів, були даремні. М. С. Грушевський, «В огні і бурі», 1918 р.
- свято з приводу чийогось народження [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ [Марія] нагадала собі сотні казок і колисанок, які приспівували жінки, коли приходили привітати свою паню з народинами малого Богданця. Юрій Тис, «На світанку», 1961 р.
- свято з нагоди річниці чийогось народження; день народження [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Поздоровити недужу актрису із народинами і з ювілеєм її сценічної праці прийшли друзі, шанувальники її сценічного таланту. Роман Черкашин, «Ми — березільці», 2008 р.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
прослухати вимову?, файл