нараджуватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | нара́джуюся (-сь) | нара́джувався, (-всь) нара́джувалася, (-лась) | нара́джуватимуся нара́джуватимусь |
— |
Ти | нара́джуєшся | нара́джувався, (-всь) нара́джувалася, (-лась) | нара́джуватимешся | нара́джуйся |
Він Вона Воно |
нара́джується | нара́джувався, (-всь) нара́джувалася, (-лась) нара́джувалося, (-лось) | нара́джуватиметься | — |
Ми | нара́джуєм(о)ся (-сь) | нара́джувалися | нара́джуватимем(о)ся (-сь) | нара́джуймося (-сь) |
Ви | нара́джуєтеся (-сь) | нара́джувалися | нара́джуйтеся (-сь) | |
Вони | нара́джуються | нара́джувалися, (-лись) | нара́джуватимуться | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | нара́джуючись | |||
Дієприсл. мин. ч. | нара́джувавшись | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
на-ра́д-жу-ва-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: на-; корінь: -радж-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що радитися. ◆ Тут стояли вони на сходах і нараджувались, бо сторожі таки категорично заборонили їм роздавати чи гуртуватись у музеї. Джерело — http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1974_3.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |