радитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ра́джуся | ра́дився | ра́дитимуся | — |
| Ти | ра́дишся | ра́дився ра́дилася | ра́дитимешся | ра́дься |
| Він Вона Воно |
ра́диться | ра́дився ра́дилася ра́дилося | ра́дитиметься | — |
| Ми | ра́дим(о)ся | ра́дилися | ра́дитимем(о)ся | ра́дьмося |
| Ви | ра́дитеся | ра́дилися | ра́дьтеся | |
| Вони | ра́джяться | ра́дилися | ра́дитимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | – | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ра́джячися | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ра́дившися | |||
| Безособова форма | — | |||
радитися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -рад-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА : [ˈrɑdetesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- з ким. питати, просити у кого-небудь ради (у 1 знач.). [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- спільно обговорювати які-небудь питання, обмірковувати що-небудь із кимсь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: радитися
- Радитися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.